Залишити Запит

Агентська схема


Офшорна компанія доручає англійському підприємству, яке виступає в якості агента, провести операцію із закупівлі і продажу товару і фінансує угоду. Оншорна компанія діє від свого імені, але за дорученням і за гроші офшорної компанії. Розрахунки проводяться через рахунок англійської компанії, але її доходом є лише сума агентської (комісійної) винагороди.

Агентська схема в податковому плануванні дозволяє уникнути прямих контактів українських підприємств з офшорними компаніями. Ця схема дозволяє вести діяльність, не порушуючи вимоги ст. 18.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Така побудова схеми призводить до того, що агентська компанія за агентським договором за гроші офшорного принципала, за його дорученням, в його інтересах, але від свого імені укладає договори і проводить всі господарські операції. За цю роботу агентська компанія одержує агентську винагороду у вигляді комісійних (0,5-5%), яке і буде об'єктом оподаткування за місцем реєстрації агента.

Оншорні компанії повинні відповідати ряду вимог, що визначає в кінцевому рахунку "працездатність" схеми. Суть таких в наступному:

  • По-перше, юрисдикція, з якої походить агентська компанія, в будь-якому випадку має бути відсутня в офіційному переліку офшорних зон, затвердженому розпорядженням КМУ №106-р від 1.03.2000 р .
  • По-друге, бажана наявність договору про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між країною агентом і Україною
  • По-третє, законодавство країни повинно дозволяти укладання прямих договорів з офшорними компаніями без шкоди для податкового статусу агентської фірми (так, наприклад, в Естонії прийнятий офшорний перелік подібно до українського, що поклало кінець активного використання місцевих фірм в якості посередників в "агентських схемах").

Даним критеріям відповідає ряд європейських юрисдикцій, однак найбільш популярні серед українських підприємців три з них - Великобританія, Чехія, Кіпр.

Що необхідно враховувати при побудові агентських схем?

Слід враховувати вимоги, що висуваються податковою службою перед компаніями, задіяними в агентських схемах та агентської схемою в цілому. Недотримання даних вимог може призвести до визнання доходу принципала доходом компанії (агента) і відповідному оподаткуванню.

  • У компаній повинні бути повністю незалежні господарські структури. Між агентської компанією і принципалом не повинно існувати жодного зв'язку, який би міг підставити під сумнів незалежність агента. Тобто принципал не може бути акціонером компанії, директором принципала і директором не може бути одне і те ж обличчя, принципал і акціонер компанії не повинен мати ту ж адресу і т.д.
  • Надання агентських послуг повинно бути основним і «звичайним» видом діяльності компанії і агентські послуги повинні надаватися на постійній і незалежній основі. Тобто компанія не може надавати агентські послуги тільки одному принципалу, так як це може бути визнано як порушенням умов «звичайної» діяльності на постійній і незалежній основі і як доказ залежності компанії від принципала. Тому ми рекомендуємо замість одного принципала використовувати кілька принципалів і розбити агентську схему по кільком схемам, де беруть участь різні принципали, яким агентські послуги надає одна англійська компанія.
  • Між принципалами і оншорною компанією повинні бути укладені і підписані агентські договори, де чітко вказано, кому і за продаж яких товарів будуть надані агентські послуги. Угоди можуть бути здійснені тільки з тими компаніями і за такими товарами, які вказані в агентських договорах.

При виборі країни реєстрації агентської компанії, крім основних критеріїв, описаних на початку статті, слід також брати до уваги такі фактори, як вартість реєстрації та підтримки компанії, звітність і аудит, можливість отримання номінального сервісу.